Визначні вчені

ГоловнаСпільнотаВизначні вчені

Володимир Сергійович Михалевич

Володимир Сергійович Михалевич

mikhailevichВолодимир Сергійович Михалевич
(1930 – 1994)

Видатний вчений у галузі економічної кібернетики, академік Академії наук СРСР (1984) і Національної академії наук України (1973), заслужений дiяч науки і технiки України (1990), лауреат Державної премiї України (1973) і Державної премії СРСР (1981). Директор Iнституту кiбернетики iменi В. М. Глушкова НАН України (1982-1994), засновник кафедри математичних методів системного аналізу.

Освіта та діяльність: у 1947 році закінчив зі срібною медаллю середню школу. У 1952 році закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. У 1952-1955 роках навчався в аспірантурі цього університету та Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова, спеціалізувався з проблем математичної статистики і теорії оптимальних рішень. Його першим учителем був видатний математик академік О.М. Колмогоров, під чиїм керівництвом В.С. Михалевичем були виконані перші серйозні наукові дослідження. У 1956 році успішно захистив кандидатську дисертацію, в 1968 р. — докторську.

Наукова діяльність: після організації в 1957 р. Обчислювального центра АН УРСР у 1958 році за пропозицією його директора В. М. Глушкова очолив там групу фахівців для роботи в галузі надійності електронних схем, з 1960 року там же керівник новоствореного відділу автоматизованих систем керування виробництвом, а після організації на базі Обчислювального центра в 1962 році Інституту кібернетики АН УРСР працював там заступником директора з наукової роботи.

У 1963 р. був призначений координатором робіт із впровадження систем мережевого планування та керування в основних машинобудівних і оборонних галузях СРСР.

У 1966 р. організував першу Всесоюзну конференцію з математичних проблем мережевого планування та керування.

Почав працювати старшим викладачем кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 1958 року — в Інституті кібернетики АН УРСР: завідувач відділу, заступник директора. У 1982 році очолив Інститут. Був головним редактором наукового журналу «Кібернетика» (тепер «Кібернетика та системний аналіз»).

Був науковим керівником автоматизованої системи планових розрахунків (АСПР), брав участь у створенні ЗДАС (загальнодержавної автоматизованої системи) і РАСУ (республіканської автоматизованої системи збору та обробки інформації для потреб планування й керування нар. господарством). Після розпаду СРСР працював радником президента України з питань інформатизації.

Ним особисто і в співавторстві опубліковано понад 200 наукових праць, у тому числі близько 20 монографій. Основні праці з теорії оптимальних рішень, розробки математичного апарату економічної кібернетики. Брав участь у створенні високопродуктивних ЕОМ, пакетів програм, формуванні напрямів розвитку інформатики.

Протягом усієї своєї діяльності Володимир Сергійович приділяв значну увагу підготовці кваліфікованих наукових кадрів, створив авторитетну наукову школу з оптимізації та системного аналізу, яка і надалі розвивається в Навчально-науковому комплексі «Інститут прикладного системного аналізу».

В.С. Михалевич — Заслужений дiяч науки і технiки України (1990), лауреат Державної премiї України (1973), лауреат Державної премiї СРСР (1981), лауреат премiї iменi М.М. Крилова (1971), лауреат премiї iменi В.М. Глушкова (1984). Нагороджений багатьма державними відзнаками.

Похований на Байковому цвинтарі Києва.

×
Ввійдіть, будь-ласка