Визначні вчені

ГоловнаСпільнотаВизначні вчені

Віталій Петрович Сигорський

Віталій Петрович Сигорський

Віталій Петрович Сигорський
(1922 – 2007)

Видатний вчений у галузі теорії електронних кіл та автоматизованого проектування електронних систем, відзначений орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За трудову доблесть», чотирма золотими медалями та Дипломом Пошани ВДНГ СРСР, заслужений діяч науки і техніки України, д.т.н., професор кафедри систем автоматизованого проектування (системного проектування), ветеран Великої Вітчизняної Війни.

Освіта та діяльність: Ім’я Віталія Петровича Сигорського є одним з найвизначніших імен в історії кафедри Системного проектування. Він був видатним вченим, що стояв у витоків ідеї САПР. Саме під його керуванням протягом 1964-1970 років формувалась кафедра. Вона здійснювала підготовку спеціалістів по спеціалізації «електронні пристрої систем управління» спеціальності 0612 («Промислова електроніка») у складі однієї академічної групи (25 студентів). Почались і активно проводились дослідження методів і алгоритмів аналізу лінійних електронних схем, перетворювачів графічної інформації для ЕОМ, масштабно-часових перетворювачів сигналів та іншого. У цей час формувався колектив кафедри і створювалися його традиції.

В.П. Сигорський (в центрі) разом зі співробітниками
Інституту автоматики та електрометрії

Наукова діяльність: За час роботи в КПІ Віталієм Петровичем була створена наукова школа в області теорії електронних кіл та автоматизованого проектування електронних систем. Ним розроблена матрична теорія схем з багатополюсними елементами, на основі якої розвинуті машинні алгоритми аналізу та синтезу електронних схем, які є основою сучасних систем автоматизованого проектування. Широко відомі його ідеї побудови багатозначних елементів обчислювальної техніки, нових технічних засобів відбору та перетворення інформації, захищені кількома десятками авторських свідоцтв та 22 іноземними патентами. Він є основоположником проблемної адаптації САПР як засобу підвищення ефективності та інтелектуалізації автоматизованого проектування.

Віталій Петрович опублікував 375 наукових праць, у тому числі 24 монографії та навчальні посібники, частина з яких була видана за кордоном. Серед них «Загальна теорія чотириполюсника», «Методи аналізу електричних схем з багатополюсним елементами», «Аналіз електронних схем», «Багатозначні елементи дискретної техніки», «Матриці і графи в електроніці», «Алгоритми аналізу електронних схем», «Основи теорії електронних схем», «Математичний апарат інженера». Ним підготовлено 30 кандидатів і 10 докторів технічних наук. Майже 25 років він був головним редактором міжвідомчого науково-технічного збірника «Автоматизація проектування в електроніці», вийшло в світ 48 його номерів. Віталій Петрович був організатором і керівником республіканського семінару з автоматизації проектування в електроніці, що мав всесоюзну популярність, керував секцією електронних ланцюгів НТО радіотехніки і електрозв'язку ім. А.С. Попова.

Протягом останніх 28 років проходить міжнародна конференція «Сучасні проблеми електроніки», ініціатором і незмінним головою якої був Віталій Петрович. Його робота відзначена орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За трудову доблесть», чотирма золотими медалями та Дипломом Пошани ВДНГ СРСР. Йому присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України. Він є лауреатом трьох премій Міністерства освіти України: за кращу наукову роботу в 1981 і 1987 роках, за досягнення у науковій і методичній роботі у 1998 р.

Обдарованість, талант і рідкісна працездатність Віталія Петровича унікальні. Він був прекрасним ученим і організатором науки, педагогом і наставником молодого покоління — майбутніх інженерів, бакалаврів, магістрів. Двері його будинку були завжди відкриті для студентів, колег, друзів і товаришів, які бажали обговорити з ним наукові і життєві проблеми за чашкою чаю. Багато хто пам'ятає прекрасний київський пейзаж із золотими куполами Печерської Лаври, що відкривався з балкона його будинку. Віталій Петрович завжди був душею компанії, добре співав, грав на гітарі, мандоліні, балалайці, чудово танцював, був майстром на всі руки. Ці якості особливо відзначали ті, хто на побудованому його руками човні підкорював з ним дніпровські простори.

×
Ввійдіть, будь-ласка